Сумська гідрогеолого-меліоративна партія

Сумська гідрогеолого-меліоративна партія створена у 1972 році, як структурний підрозділ Чернігівської ГГМ експедиції (спочатку як гідрогеолого – меліоративний загін, а з червня 1977 року як гідрогеолого-меліоративна партія). З 12 жовтня 1992 року наказом Держводгоспу України №87 Сумська ГГМ партія є структурним підрозділом Сумського обласного виробничого управління водного господарства.

Зона діяльності партії-меліоровані землі Сумської області.

Площа осушуваних сільгоспугідь, які знаходяться під контролем партії у 2015 році склала 96,8 тис.га.

Виробнича діяльність партії здійснюється згідно програми робіт з моніторингу меліорованих та прилеглих до них земель, поверхневих вод, які затверджуються  Державним агентством водних ресурсів України.

Сумська ГГМП проводить комплекс спостережень за станом меліорованих земель області за гідрогеологічними, гідрохімічними, грунтово-хімічними показниками та спостереження за гідрохімічними і радіологічними показниками стану поверхневих вод трансграничних та міжобласних річок згідно з програмою контролю якості водних ресурсів у системі Держводагентства України як складової частини програми державного моніторингу вод.

Для реалізації цих завдань партія виконує наступні види робіт:

  • рекогносцирувальне обстеження осушувальних систем та гідрогеолого – меліоративне обстеження еталонних осушувальних систем з метою визначення та оцінки їх гідрогеолого-меліоративного та технічного стану;
  • відбір проб води та зразків ґрунту з осушувальних систем та води із ставків на лабораторні дослідження;
  • проведення спостережень за рівнями та хімічним складом ґрунтових вод;
  • проведення кислотної зйомки на осушувальних системах;
  • відбір проб води на гідрохімічні та радіологічні дослідження поверхневих вод трансграничних та міжобласних річок та води із колодязів;
  • лабораторні роботи;
  • камеральні роботи.

I. Фактори, які впливають на меліоративний стан та зміну рівнів ґрунтових вод на осушувальних системах.I.1.Кліматичні умови.

Вегетаційний період 2015 року відрізнявся нестійкою погодою: значними коливаннями температури повітря та частими зливовими дощами.

I.2.Гідрогеологічні умови меліорованих земель.

Більша частина Сумської області знаходиться в межах лівобережної Дніпровсько-Донецької западини. Лише на північному сході області простежуються відроги Середино-Руської височини, до якої приурочені найбільші абсолютні відмітки поверхні.

В цілому ця територія являє собою полігенну рівнину, в межах якої виділяються слідуючі типи рельєфу: різні за віком акумулятивні рівнини, водно-льодовикова акумулятивна рівнина, еолово-делювіальні (лесові) акумулятивні і акумулятивно-денудаційні рівнини. Рельєф області має, в основному, рівнинний характер.

Річкова мережа подана численними річками: Знобівка, Шостка, Ромен, Реть, Клевень, Боромля, Сейм, Свига, Псел, Сула, Ворскла та інші. Найбільш значимими є Десна, Сейм, Псел. Заплави річок переважно двосторонні, шириною від 200м до 2-3км. Осушувальні системи розташовані в заплавах річок, а також в межах неогенових і всіх четвертинних терас.

II. Зміни положення рівнів ґрунтових вод на осушувальних системах.На середину вегетаційного періоду станом на 30 червня 2015 року рівні ґрунтових вод на заплавах річок знаходились на глибині від 0,7 м до 1,3 м.
Площі з неглибоким (до 0,5 м) заляганням рівнів грунтових вод становили 4071 га, що більше, ніж у минулому році на 366 га.

На підвищених ділянках осушувальних систем, розташованих у Недригайлівському та Буринському районах, рівні опустились на глибину до 1,5 – 2,0 м.

Площі осушуваних угідь з глибоким (більше 1,5м) заляганням рівнів ґрунтових вод становили 6519,4 га, що на 269,33га менше, ніж у минулому році.

Землі із заляганням РГВ від 0,75 до 1,5 м склали 6 0397,1 га, що склало майже основну частину осушених земель (близько 62,3 %).

III. Оцінка меліоративного стану осушуваних угід.В цілому меліоративний стан на осушуваних угіддях області на середину вегетаційного періоду 2015 року не дуже відрізнявся у порівнянні з відповідним періодом 2014 року. Так сприятливий меліоративний стан склався на площі 14585 га, що складає 15,1 % (у 2014 році 18,5 %) осушуваних угідь, а незадовільний на площі 10883 га. Незначні площі з незадовільним станом зустрічаються на ділянках осушувальних систем з внутрішньогосподарською мережею. Задовільний меліоративний стан склався на загальній площі 71,2 тис.га або на 73,7% осушених сільгоспугідь, у минулому році на 73,1 %.IV. Висновки та пропозиції.Площа осушуваних земель в області складає 96,8тис.га, всі землі знаходяться під наглядом гідрогеолого-меліоративної партії.

Рівні ґрунтових вод на осушувальних системах поступово знижувались на протязі всього вегетаційного періоду.

На середину вегетаційного періоду площі з неглибоким (до 0,5м) заляганням рівнів ґрунтових вод становили 4071 га, що більше ніж у минулому році на 366 га. Площі з глибоким (більше 1,5м) заляганням рівнів ґрунтових вод становили близько 6519,4 га (6,7 %), що на 3439 га більше, ніж у минулому році.

Добрий меліоративний стан в 2015 році склався на площі 14,6 тис.га, що складає 15,1 % від усіх осушених сільгоспугідь. Задовільний меліоративний стан склався на площі 71,4 тис.га, або на 73,7 % осушених сільгоспугідь, а незадовільний – на площі 10883 га.

Оптимальні запаси вологи склались на 94,4 тис. га, або на 97,5 % меліорованих площ. Перезволоженими були землі на 2,4 тис. га, або на 2,5 % меліорованих площ.

Для покращення меліоративного стану осушених угідь області потрібно проводити агротехнічні (глибоке розпушування, кротування, щілювання, тощо) та хімічні заходи, виконувати перезалуження випасів та сіножатей, відремонтувати гідротехнічні споруди, проводити очистку від мулу та рослинності гирла дренажних колекторів та каналів на площах, які знаходяться на балансі сільськогосподарських підприємств, сільських рад та фермерських господарств.

Оцінка меліоративного стану осушувальних сільськогосподарських угідь за 2015 рік.
№№
п/п
Райони Наявність
осушуваних
земель, га
Розподіл осушуваних земель за меліоративним станом, га
сприятливий задовільний незадовільний
всього в тому числі через
РГВ терміни
відводу
поверхневих
вод
РГВ +
терміни
відводу
поверхневих
вод
1 Білопільський 1894 265 1629 0 0 0 0
2 Буринський 8498 1100 7398 0 0 0 0
3 Великописарівський 2245,3 444 1801,3 0 0 0 0
4 Глухівський 3838,4 565 3273,4 0 0 0 0
5 Конотопський 17930,3 2860 13470,3 1600 1600 0 0
6 Краснопільський 2073 205 1868 0 0 0 0
7 Кролевецький 8740 1560 5080 2100 2100 0 0
8 Лебединський 3701 485 2316 900 900 0 0
9 Липоводолинський 246 0 246 0 0 0 0
10 Недригайлівський 3849 385 3464 0 0 0 0
11 Охтирський 2897 343 2554 0 0 0 0
12 Путивльський 13770,9 2293 6140,9 5337 5337 0 0
13 Роменський 6605,8 700 5905,8 0 0 0 0
14 Середино-Будський 9610 1510 8100 0 0 0 0
15 Сумський 2856 495 2361 0 0 0 0
16 Тростянецький 1240 155 926 159 159 0 0
17 Шосткинський 3663 525 3138 0 0 0 0
18 Ямпільський 3171,8 695 2476,8 0 0 0 0
ВСЬОГО: 96829,5 14585 72148,5 10096 10096 0 0
V. Кислотність грунтів
Кислотна зйомка ґрунтів за п’ять останніх років виконана на площі 59,86 тис.га або на 61,8 % площ меліорованих сільгоспугідь, в тому числі в 2015 році повторна зйомка проведена на площі 8,46 тис. га.За результатами кислотної зйомки ґрунти з лужною реакцією займають площу 42,43 тис.га або 70,3 % обстежених площ.

Вони поширені на осушувальних системах Краснопільського. Великописарівського, Буринського, Конотопського, Кролевецького, Путивльського, Роменського та Охтирського районів.

Ґрунтів з нейтральною реакцією виявлено – 6,8 тис.га або 11,4 %.

З кислою реакцією – 10,61 тис.га (17,7%) в тому числі слабо кислі – 5,66 тис.га(9,5 %), середньо кислі – 3,13 тис.га (5,2 %), сильно кислі – 1,8 тис.га (3,0 %).

Найбільше кислих ґрунтів знаходиться на осушувальних системах, які знаходяться в зоні Полісся в Середино–Будському, Кролевецькому, Шосткінському та Ямпільському районах.

Сприятлива екологічна оцінка реакції середовища виявлена на площі 6,8 тис.га, або на 11,4% площі обстежених земель, з нейтральною реакцією, де рН сольове знаходилось в межах 5,6-6,5.

Задовільна ситуація склалась на 26,59 тис.га або на 44,4 % площ. Сюди увійшли ґрунти із слабо -кислою та слабо-лужною реакцією (рН сольове – 5,1-5,5 та 6,5-7,0).

Незадовільна ситуація по кислотності залишається на 44,2 % площ угідь або на 26,44 тис.га де реакція середовища коливається в межах середньо-сильно-кислої та середньо і сильно лужної (рН сольове 5,0-4,5 і менше та 7,0-8,5 і більше).

Для покращення меліоративного стану кислих ґрунтів необхідно проводити вапнування середньо – та сильно кислих ґрунтів на площі 6,05тис.га та гіпсування середньо та сильно лужних ґрунтів на площі 26,5тис.га.

Розподіл осушуваних земель за ступенем кислотності грунтів за 2015 рік
№№ п/п Райони Площа сільгоспугідь, на яких виконана кислотна зйомка за остання 4 роки Розподіл осушуваних земель за ступенем кислотності, га
лужні нейтральні кислі
всього в тому числі:
слабокислі середньокислі сильнокислі
1 Буринський 8106 7984 122 0 0 0 0
2 Великописарівський 2080,3 1976,3 94 10 10 0 0
3 Глухівський 1741 1032 619 90 90 0 0
4 Конотопський 13863,8 11897,8 1108 858 716 142 0
5 Краснопільський 1735 1559 146 30 30 0 0
6 Кролевецький 6802 4149 1026 1627 1122 455 50
7 Лебединський 2229 1312 523 394 204 190 0
8 Охтирський 1280 1113 167 0 0 0 0
9 Путивльський 7590 5336 1472 782 782 0 0
10 Роменський 4152 4134 18 0 0 0 0
11 Середино-Будський 4946 153 565 4228 1299 1596 1333
12 Сумський 1134 804 127 203 164 39 0
13 Тростянецький 1020 767 166 87 87 0 0
14 Шосткинський 1791 158 335 1298 565 401 332
15 Ямпільський 1388,8 55 330 1003,8 592,8 306 105
ВСЬОГО: 59858,9 42430,1 6818 10610,8 5661,8 3129 1820